Дзвони пам’яті

Хай стане мир міцніше у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

  Чорнобиль… Тепер це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія. Чорнобиль – це подвиг і безсилля. Чорнобиль – це пам’ять, це наш чорний біль. Чорнобиль… Страшне слово, яке похитнуло впевненість вчених у тому, що атомна енергетика – це наше майбутнє.

  26 квітня 1986 року… Ця дата назавжди залишиться у свідомості людства. Невблаганно спливає час, але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до подій, що сталися тридцять років тому.

  26 квітня учні 7-А класу Роздільської ЗОШ разом із класним керівником Бурій Н.О. провели урок-реквієм «Дзвони пам’яті». Школярі розповіли про наслідки аварії на АЕС, про періоди розпаду радіоактивних елементів, які тривають сотні і навіть тисячі років. Піднявши руку на природу, ми стали поколінням самогубців, убивцями своїх нащадків. Діти розмірковували над актуальним і досі риторичним питанням: хто ж винен у тому, що 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася аварія? Серйозна загроза нависла на багато років не лише над Україною, а й над усією Європою. Присутні переглянули фрагменти фільмів «Чорнобиль – місто-привид», «Як це було», «Загублений світ», «Прип’ять – мертве місто». На завершення хвилиною мовчання учні та вчителі вшанували жертв глобальної Чорнобильської катастрофи.

  Пам’ятаймо Чорнобиль, люди! Будемо обережні, обачні! Те, що сталося, не забудемо! За життя наші будемо вдячні!